Січень
1 січня 1833 року ірландський хімік Роберт Кейн[en] вперше висловив припущення стосовно існування етильного радикалу C2H5.
2 січня 1959 року в Донецьку (тоді — Сталіно) було засновано заочний хіміко-технологічний технікум. У наші дні він відомий як Донецький державний технікум економіки і хімічних технологій.
3 січня 1919 року Ернест Резерфорд здійснив перше розщеплення ядра — шляхом бомбардування атомів Нітрогену альфа-частинками він отримав атоми Оксигену.
4 січня 1891 року американський промисловець Герберт Доу[en] вперше застосував електроліз для добування брому з морської води.
5 січня 2012 року стався вибух реактора на хімічному підприємстві в місті Цзясін (Китай). В результаті надзвичайної події загинули троє працівників і четверо зазнали ушкоджень.
6 січня 1971 року наукова група з університету Берклі, очолювана Гербертом Евансом[en] і Чо Хао Лі[en], повідомила про синтез штучного гормону росту людини.
7 січня 1939 року французька дослідниця Маргарита Перей з Інституту радію здійснила відкриття хімічного елемента №87 — Францію. Францій став останнім нововідкритим елементом природного походження.
8 січня 1938 року у виданні журналу Nature європейські науковці повідомили про відкриття біохімічних механізмів появи в людини звикання до нікотину.
9 січня 1969 року в Києві був утворений Інститут геохімії і фізики мінералів. Нині установа називається Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка та носить ім'я свого першого директора — Миколи Семененка.
10 січня 1855 року Генрі Бессемер отримав у Великій Британії перший патент на метод виплавки сталі при продуванні повітря, який став називатися бессемерівським процесом.
11 січня 1869 року німецькі хіміки Карл Гребе[ru] і Карл Ліберманн[en] продемонстрували перед колегією Німецького хімічного товариства відкритий ними метод синтезу алізарину — барвника, що мав велике значення у тогочасній текстильній промисловості.
12 січня 1962 року в ході війни у В'єтнамі збройними силами США було розпочало операцію «Ranch Hand», котра полягала у знищенні рослинності гербіцидами. Найбільш відомим став гербіцид Агент Оранж, котрий, як виявилося пізніше, мав мутагенну дію.
13 січня 1404 року парламент Англії підтримав акт, що забороняв алхімікам здійснювати роботи із трансмутації з метою створення чи примноження дорогоцінних металів, зокрема золота і срібла.
14 січня 1970 року перші масштабні клінічні випробування показали, що препарат леводопа (L-DOPA) виявляє значний ефект у лікуванні від хвороби Паркінсона — при його вживанні одужали близько 5 % пацієнтів.
15 січня 1784 року на засіданні Королівського товариства Генрі Кавендіш доповів про відкриття якісного хімічного складу води.
16 січня 1953 року науковцями з Берклі за допомогою іонообмінної хроматографії були виділені й ідентифіковані близько 200 атомів нового хімічного елемента — Фермію (атомний номер 100). Джерелом елемента стали продукти ядерного вибуху, здійсненого в листопаді 1952 року, з яких також був виділений елемент 99, Ейнштейній.
17 січня 2012 року на хімічному підприємстві у німецькому місті Брюле (Північний Рейн-Вестфалія) внаслідок людської помилки відбувся викид хлору. Внаслідок інциденту було госпіталізовано 16 чоловік.
18 січня 1932 року Фредерік Жоліо та Ірен Кюрі опублікували результати дослідження, в якому вони спостерігали утворення високоенергетичного випромінювання при бомбардуванні парафіну атомами берилію. Цей дослід підштовхнув Джеймса Чедвіка до проведення експериментів, які привели до відкриття нейтрона.
19 січня 1894 року Джеймс Дьюар здійснив успішне охолодження повітря до його твердого стану.
20 січня 1896 року на засіданні Паризької академії наук Анрі Пуанкаре зачитав лист від Вільгельма Рентгена, в якому той повідомив про відкриття нового випромінювання, пізніше названого рентгенівським, і продемонстрував перші отримані Рентгеном знімки.
21 січня 1941 року на потужностях компанії «Dow[en]» у США розпочалося перше комерційне виробництво магнію, яке полягало в його електролітичному виділенні з морської води.
22 січня 1968 року постановою Президії АН УРСР з Інституту загальної та неорганічної хімії (Київ) було виділено нову установу — Інститут колоїдної хімії та хімії води, який тепер носить ім'я вченого в галузі колоїдної хімії Антона Думанського.
23 січня 1927 року в Радянському Союзі шляхом об'єднання окремих товариств було створено організацію Товариство сприяння обороні, авіаційному і хімічному будівництву (скорочено ТСОАВІАХІМ).
23 січня 2010 року на виробничих потужності «DuPont» у Західній Вірджинії (США) стався витік отруйного газу фосгену, внаслідок чого загинув один працівник.
24 січня 2004 року марсохід «Opportunity» успішно приземлився на поверхню Марса. Його місія стала основним джерелом інформації стосовно геохімічного складу Червоної планети, зокрема ним були виявлені сліди води.
25 січня 1798 року у Берлінській академії наук Мартін Клапрот підтвердив відкриття Францом Мюллером нового хімічного елемента Телуру.
.jpg)
26 січня 1939 року на конференції з теоретичної фізики у Вашингтоні Нільс Бор доповів про відкриття Отто Ганом поділу ядра, а також про інтерпретації цього явища, висловлені Лізою Майтнер та Отто Фрішем.
27 січня 1865 року на з'їзді Французького хімічного товариства у Парижі Август Кекуле представив структурну формулу бензену, названу згодом його іменем.
28 січня 2011 року в Парижі відбулися урочисті заходи, що дали старт проведенню Міжнародного року хімії, організованого за підтримки ІЮПАК та ЮНЕСКО.
29 січня 1938 року німецькому хіміку Паулю Шлаку[de] вдалося синтезувати з капролактаму нову речовину — поліамід 6, який широко відомий нині під назвою капрон. Властивості цього полімеру подібні до властивостей поліаміду 66 (нейлону).
30 січня 2000 року на річці Сомеш в Румунії сталася екологічна катастрофа — до її вод потрапили забруднені ціанідами стічні води золотодобувного підприємства. Внаслідок інциденту у районі забруднення загинула вся річкова фауна, також велику шкоду було нанесено фауні у басейні річки Тиса, притокою якої є Сомеш.
31 січня 1915 року в ході битви за Болімов сили Німеччини вдалися до спроби застосування хімічної зброї — 150-міліметрових гаубичних снарядів, споряджених ксилілбромідом, що мав сльозогінну дію. Однак через низьку температуру довкілля захід не приніс очікуваного результату.
Лютий
1 лютого 1899 року ацетилсаліцилова кислота, засіб знеболювальної дії, була зареєстрована компанією «Bayer» під торговою маркою «Аспірин».
2 лютого 2004 року у журналі Physical Review C було повідомлено про синтез на базі дослідницького центру в Дубні елементів 113 і 115 — Ніхонію та Московію.
3 лютого 1971 року стався вибух[en] на хімічному підприємстві Thiokol[en] у штаті Джорджія (США), де вироблялася піротехніка і ракетне паливо. Жертвами інциденту стали 29 чоловік і 50 дістали поранення.
4 лютого 1936 року Джон Лівінгхуд з університету Каліфорнії в Берклі провів бомбардування стійкого ізотопа Бісмут-209 дейтронами і отримав ізотоп Бісмут-210 — першу штучну радіоактивну речовину.
.jpg)
5 лютого 1909 року на засіданні Американського хімічного товариства бельгійський хімік Лео Бакеланд представив винайдену ним першу штучну пластмасу — бакеліт.
6 лютого 1886 року німецький хімік Клеменс Вінклер, досліджуючи мінерал аргіродит, відкрив новий хімічний елемент — Германій.
7 лютого 1863 року англійський хімік Джон Ньюлендс опублікував статтю, в якій вказував на ідентичне збільшення атомних мас для окремих груп елементів зі схожими властивостями. Це спостереження допомогло йому створити одну з перших періодичних систем — він поділив відомі на той час 56 елементів на 11 груп за так званим законом октав.
8 лютого 1928 року вступив у дію Женевський протокол — міжнародна угода щодо заборони використання отруйних речовин у бойових діях.
9 лютого 1996 року на базі Центру дослідження важких іонів у Дармштадті науковцями був отриманий елемент із порядковим номером 112 — Коперницій.
10 лютого 2010 року постановою Ради національної безпеки і оборони України місто Калуш і прилеглі села було оголошено зоною надзвичайної екологічної ситуації, що склалася внаслідок розробки родовища калійних солей і недбалості у роботі хімічних підприємств.
11 лютого 1939 року в журналі Nature вийшла друком стаття Лізи Майтнер та Отто Фріша, в якій вони виклали правильне трактування відкритого Отто Ганом і Фріцом Штрассманном поділу ядра.
12 лютого 1957 року Роберт Венторф з компанії «General Electric» здійснив синтез кубічної форми нітриду бору BN, яка виявилася надтвердим матеріалом, здатним дряпати навіть алмаз. Отримана речовина дістала назви боразон та ельбор.
13 лютого 1912 року американський фізик Роберт Міллікен отримав перші дані в своєму експерименті з олійними краплями. На основі спостережень за рухом 58 крапель йому вдалося обрахувати значення заряду електрона з великою точністю. Це дослідження принесло йому Нобелівську премію з фізики.
14 лютого 1961 року беркліївська наукова група під керівництвом Альберта Ґіорсо здійснила синтез елемента 103 — Лоуренсію.
17 лютого 1869 року Дмитро Менделєєв завершив роботу над рукописом, в якому виклав розроблену ним систематизацію хімічних елементів — описання залежності між атомної масою і хімічними властивостями. Ця робота стала першим варіантом для сучасної періодичної системи.
18 лютого 1913 року британський хімік Фредерік Содді запропонував до вживання термін «ізотоп» — для позначення елементів із однаковими хімічними властивостями, але різними атомними масами.
19 лютого 1955 року дослідники з Каліфорнійського університету в Берклі синтезували хімічний елемент 101 — Менделевій.
20 лютого 1873 року у виданні журналу Nature вийшла друком стаття англійського інженера Віллоубі Сміта[ru], в якій він повідомив про відкриття фотопровідності у селені. Цей ефект нині активно застосовується у створенні фотоелектричних комірок (сонячних панелей).
21 лютого 1811 року Гемфрі Деві, зробивши доповідь про досліди із так званою оксимурієвою кислотою, запропонував для неї назву хлор, що походить від грецького «зелений». Ця пропозиція невдовзі була підтримана Гей-Люссаком і речовина отримала нинішню назву.
22 лютого 1828 року Фрідріх Велер у листі до Єнса Якоба Берцеліуса доповів про здійснення ним синтезу органічної сполуки сечовини з неорганічних вихідних речовин. Таким чином він спростував теорію віталізму.
23 лютого 1886 року американський інженер Чарльз Гол завершив розробку методу отримання алюмінію шляхом електролізу у кріолітно-глиноземному розплаві та зміг отримати перший продукт.
24 лютого 1938 року компанія «DuPont» розпочала комерційне виробництво полімеру нейлону. Першим його застосування стало виготовлення зубних щіток.
24 лютого 1981 року в ході експериментів у дармштадтському Центрі дослідження важких іонів було зафіксовано утворення перших атомів елемента 107 — Борію.
25 лютого 1985 року на хімічному підприємстві «Azotara» у сербському місті Панчево сталася аварія із витіком 1 тонни аміаку. Внаслідок інциденту 19 чоловік дістали отруєння.
26 лютого 1869 року швейцарський хімік Фрідріх Мішер у листі до Вільгельма Гіса[ru] повідомив про виділення ним невідомої речовини, що володіла властивостями пептидів, однак не належала до жодного з їх типів. Мішер назвав її нуклеїном. Пізніше було встановлено, що він відкрив першу з нуклеїнових кислот — ДНК.
27 лютого 1932 року у виданні журналу Nature англійський науковець Джеймс Чедвік повідомив про відкриття нейтрона. За це досягнення він був удостоєний Нобелівської премії з фізики.
28 лютого 1935 року Воллесом Карозерсом з компанії «DuPont» був синтезований новий полімер — нейлон.
Березень
1 березня 1896 року французький фізик Анрі Беккерель відкрив явище радіоактивності. Він залишив зразки солей уранілу загорнутими у фотопапір і пізніше виявив, що на ньому проявилося зображення.
2 березня 1964 року на Сумському суперфосфатному заводі, у зв'язку з розширенням профілю, відбулася реорганізація та було утворено Сумський хімічний комбінат.
4 березня 1947 року американський хімік Віллард Ліббі здійснив перший дослід із радіовуглецевого датування — встановлення віку матеріалів, спираючись на відносний вміст ізотопа Карбон-14, для якого відомий період напіврозпаду. Дослідження цієї теми принесли науковцеві Нобелівську премію з хімії.
5 березня 1946 року Гленн Сіборг запропонував для новосинтезованих хімічних елементів із атомними номерами 95 і 96 назви Америцій та Кюрій відповідно.
6 березня 1869 року (за старим стилем) на засіданні Російського фізико-хімічного товариства Микола Меншуткін зачитав доповідь Дмитра Менделєєва, в якій той виклав основні положення для нової періодичної системи хімічних елементів.
7 березня 1911 року під час лекції у Манчестері Ернест Резерфорд представив свою теорію будови атомного ядра.
8 березня 1974 року на конференції у Нанкіні китайська хімік Ту Юю доповіла про створення нею артемізиніну[ru] — напівсинтетичного препарату для боротьби із малярією. За цю роботу Юю була нагороджена Нобелівською премією з фізіології або медицини.
9 березня 1976 року в японському місті Хімедзі на хімічному підприємстві стався вибух внаслідок перегрівання і самозаймання метилакрилату[en]. За підсумками інциденту ушкодження дістали 57 чоловік.
10 березня 1890 року на генеральній асамблеї Німецького хімічного товариства Август Кекуле виступив із доповіддю, в якій підсумував усі дослідження щодо піридину, зокрема щодо близькость його будови до бензену, чию структуру він встановив у 1886.
11 березня 1864 року на засіданні Академії наук в Осло норвезькі хіміки Като Максиміліан Гульдберг і Петер Вааге представили концепцію закону діючих мас.
12 березня 1894 року у продажі вперше з'явилася «Coca-Cola». Розроблений американським фармацевтом, Джоном Пембертоном, напій готувався з листя коки та горіхів дерева кола. Ці компоненти мали незначну наркотичну дію, тому новинка рекомендувалася при нервових розладах.
13 березня 1994 року на національних зборах Американського хімічного товариства відкривачі хімічного елемента 106 повідомили про обрання для нього назви Сіборгій (Sg) та подання її на розгляд IUPAC. Початково IUPAC відхилила пропозицію і змінила назву на Резерфордій, але пізніше, під тиском науковців, все ж затвердила перший варіант.
14 березня 1984 року у дармштадтському Центрі дослідження важких іонів був отриманий елемент 108 — Гасій.
15 березня 1806 року поблизу французького міста Алес впав метеорит, який став першим з відомих вуглецевих хондритів рідкісної групи CI. Дослідженням знахідки зайнявся шведський хімік Єнс Якоб Берцеліус. Проте він так і не зміг встановити хімічний склад, тому пізніше навіть висловив сумніви щодо її метеоритного походження, оскільки за своїм складом вона сильно відрізнялася від типових метеоритів.
16 березня 1988 року в ході ірано-іракською війни авіація Іраку розпочала бомбардування власного міста Халабджа у провінції Курдистан із застосуванням хімічної зброї. Жертвами дводенної атаки із використанням отруйних речовин, що включали іприт і зарин, стали близько 5 000 чоловік, вдвічі більше людей померло невдовзі.
17 березня 1950 року наукова група з університету Каліфорнії в Берклі під керівництвом Альберта Ґіорсо і Гленна Сіборга повідомила про отримання хімічного елемента 98 — Каліфорнію.
18 березня 2016 року першовідкривачі хімічного елемента 113 з японського дослідницького центру RIKEN подали на розгляд IUPAC назву Ніхоній (Ніхон — одна з назв Японії). Пропозицію було офіційно затверджено 30 листопада.
19 березня 1969 року Комісія з ядерної енергії США оголосила про початок використання ізотопу Каліфорній-252 у нейтронно-активаційному аналізі вугілля для визначення масової частки сірки.
20 березня 1800 року у листі до Королівського товариства Алессандро Вольта повідомив про створення першої електричної батареї.
21 березня 1903 року на засідання наукового товариства у Варшаві російський ботанік Михайло Цвет доповів про спостереження адсорбційних явищ при розділенні хлорофілів у колонці, заповненій інуліном. Цвєт став першовідкривачем хроматографії.
22 березня 1985 року було прийнята міжнародна Віденська конвенція про охорону озонового шару.
23 березня 1962 року американський хімік Ніл Бартлетт[ru] отримав першу сполуку благородних газів: за допомогою окисника PtF6 йому вдалося синтезувати жовтий твердий гексафлуороплатинат ксенону[en] Xe[PtF6]. До того часу елементи 18 групи вважалися хімічно інертними.
27 березня 1933 року хіміками з британської компанії «Imperial Chemical Industries» випадково був синтезований поліетилен.
31 березня 1969 року на новозбудованому хімічному підприємстві «Рівнеазот» розпочалося виробництво аміаку. Ця дата нині вважається днем заснування заводу.
Квітень
1 квітня 1983 року, у День сміху, група студентів з Мічигану випустила науково-жартівливу статтю про небезпечність монооксиду дигідрогену (DHMO), що в дійсності є лише хімічною назвою звичайної води.
2 квітня 1953 року Джеймс Вотсон і Френсіс Крік надіслали до журналу Nature статтю із результатами досліджень, в ході яких була встановлена структура молекули ДНК, що подібна до подвійної спіралі.
3 квітня 1854 року англійський промисловець Вільям Госседж[en] отримав патент на виробництво мила із додаванням силікату натрію, що відігравав роль абразиву і понижувача твердості води.
4 квітня 1939 року у фармацевтичній компанії «Merck, Sharp and Dohme» вперше синтезували вітамін B6 — біологічну сполуку, що відіграє важливу роль в утворенні гемоглобіну.
5 квітня 1956 року американські хіміки Маршалл Гейтс[en] та Гільг Чуді оголосили про здійснення ними повного синтезу морфіну — природного алкалоїду, що є одним з найпоширеніших знеболювальних.
6 квітня 1938 року американський хімік Рой Планкетт з компанії DuPont отримав політетрафторетилен — речовину, яка нині широко застосовується в антипригарних покриттях, і більш відома під назвою тефлон.
.jpg)
7 квітня 1795 року у Франції прийняли закон, що вводив метричну систему мір. Так, метр визначався як одна десятимільйонна частка відстані від полюса до екватора.
.jpg)
8 квітня 1988 року у місті Патерсон (США) стався вибух на заводі з виробництва барвників. В результаті інциденту були травмовані 9 чоловік.
9 квітня 1799 року англійський хімік Гемфрі Деві виявив анестезувальну дію закису азоту при його вдиханні.
10 квітня 1930 року німецький хімічний концерн «IG Farben» повідомив про синтез бутадієн-стирольного каучуку. Хоч цей полімер і не став першим синтезованим штучно, він отримав широке застосування (зокрема під торговою назвою Buna S).
11 квітня 1944 року американські хіміки Роберт Вудворд і Вільям фон Еггерс Дорінг синтезували хінін — природний алкалоїд, котрий широко застосовується як складова лікарських засобів.
12 квітня 1898 року на засіданні Французької академії наук фізик Габрієль Ліппман повідомив про відкриття Марією Кюрі сполук із сильною радіоактивністю — більшою, ніж в Урану. Її дослідження привели до відкриття потужної радіоактивності Торію.
13 квітня 1782 року австро-угорський мінералог Франц Йозеф Мюллер відкрив напівметалічний елемент Телур. Пізніше він був виділений у вигляді сірого порошку із надзвичайно неприємним запахом.
14 квітня 1932 року британські фізики Джон Кокрофт та Ернест Волтон успішно здійснили розщеплення атома — результатом бомбардування літієвої мішені протонами були альфа-частинки (ядра атомів гелію).
15 квітня 1895 року у журналі Annalen der Physik вийшла стаття швейцарського вчителя Йоганна Бальмера про встановлену ним математичну залежність між частотами у спектрі Гідрогену, що дістала назву серія Бальмера.
16 квітня 1943 року швейцарський дослідник Альберт Гофманн випадково відкрив потужні психоделічні властивості синтезованого ним діетиламіду лізергінової кислоти (ЛСД).
17 квітня 1787 року у Паризькій академії наук хіміки Бертолле, де Фуркруа, де Морво і Лавуазьє представили книгу «Методи хімічної номенклатури» — спробу логічного іменування хімічних речовин. Пропоновані у ній назви походили від властивостей або походження певного елемента.
18 квітня 1966 року американський хімік Джеймс Шлеттер отримав патент на синтез аспартаму — одного з найвживаніх нині підсолоджувачів.
19 квітня 1943 року швейцарський хімік Альберт Гофманн, відкривши за три дні до цього психоделічні властивості ЛСД, провів на собі експеримент із його споживання. Після отримання дози він, повертаючись додому велосипедом, перебував під впливом сильних галюцинацій. Ця подія увійшла до історії як День велосипеда.
20 квітня 1995 року у Токійському метрополітені релігійна секта Аум Сінрікьо здійснила теракт із використанням хімічної зброї — зарину. Внаслідок інциденту 12 осіб загинули і близько 5000 зазнали отруєнь.
21 квітня 1922 року у Брюсселі розпочався 1-й Сольвеївський конгрес з хімії.
22 квітня 1915 року відбулося перше повномасштабне використання хімічної зброї у Першій світовій війні — німецькі війська атакували французько-алжирські позиції під містом Іпр із застосуванням хлору.
23 квітня 1933 року було засновано Горлівський азотно-туковий завод, що став попередником концерну «Стирол» — одного з найбільших в Україні виробників мінеральних добрив.
24 квітня 1915 року, в ході Другої Іпрської битви німецькі війська повторно, після атаки 22 квітня, завдали удару по позиціях Антанти із використанням хлору.
25 квітня 1953 року у журналі Nature вийшла стаття Джеймса Вотсона і Френсіса Кріка, присвячена встановленню будови молекули ДНК. Цей день вважається народженням сучасної молекулярної біології і широко відзначається у світі як День ДНК.
26 квітня 1986 року сталася аварія на Чорнобильській АЕС, внаслідок якої до довкілля потрапили великі кількості небезпечних ізотопів Йод-131, Цезій-137, Стронцій-90.
27 квітня 1970 року команда науковців під керівництвом Альберта Гіорсо повідомила про відкриття ними хімічного елементу із номером 105 (Дубнію), який вони отримали бомбардуванням Каліфорнію-249 ізотопами Нітроген-15.
28 квітня 1932 року на засіданні у Королівському товаристві фізики Джон Кокрофт та Ернест Волтон офіційно повідомили про здійснене двома тижнями раніше розщеплення атома літію шляхом бомбардування його протонами.
29 квітня 1997 року набула чинності Конвенція про хімічну зброю — угода про заборону розповсюдження і використання небезпечних хімікатів, що діє під наглядом Організації із заборони хімічної зброї.
30 квітня 1897 року англійський фізик Джозеф Джон Томсон, проводячи досліди із катодними променями, повідомив про відкриття ним корпускул — частинок, легших за атом Гідрогену у 1000 разів. Пізніше нововиявлені частинки отримали іншу назву — електрони.
Травень
1 травня 1991 року стався вибух на заводі з виробництва нітропарафінів у місті Стерлінгтон, штат Луїзіана. Внаслідок аварії загинуло 8 чоловік і 120 дістали поранення.
2 травня 1892 року канадський винахідник і промисловець Томас Вілсон[en] відкрив спосіб синтезу карбіду кальцію з вугілля і вапна.
3 травня 1922 року на з'їзді Асоціації американських лікарів фізіолог Джон Маклеод повідомив про відкриття інсуліну — пептидного гормону, недостатність якого є причиною виникнення цукрового діабету.
4 травня 1988 року на заводі з виробництва перхлорату амонію «PEPCON», що у місті Гендерсон (штат Невада), сталася пожежа і серія вибухів. Внаслідок інциденту загинуло 2 чоловік і понад 300 зазнали ушкоджень.
5 травня 1834 року у листі до Майкла Фарадея англійський вчений Вільям Вевелл запропонував для описання процесів, що відбуваються під час електролізу, вживання термінів «катод» і «анод».
6 травня 1941 року німецький хімік і співробітник «IG Farben» Пауль Шлак запатентував метод отримання поліамідів з лактамів амінокислот.
7 травня 1898 року на засіданні Російського фізико-хімічного товариства Микола Курнаков зробив доповідь про властивості і значення інтерметалічних сполук і сплавів, зокрема амальгам.
8 травня 1986 року було створено Інститут хімії поверхні НАН України — першу в СРСР установу з вивчення проблем твердого тіла. Нині інститут носить ім'я його засновника і першого директора — Олексія Чуйка.
9 травня 1924 року було засновано Індійське хімічне товариство, першим президентом якого став Прафулла Чандра Рей[en].
10 травня 1860 року німецькі хіміки Роберт Бунзен і Густав Кірхгоф виявили у джерельних водах новий хімічний елемент — Цезій.
11 травня 2007 року у китайському місті Цанчжоу стався вибух на заводі з виробництва толуїлендиізоціанату. Жертвами надзвичайної ситуації стали 5 чоловік і понад 60 були поранені.
12 травня 1903 року у Німецькому хімічному товаристві відбулося перше вручення медалі Лібіха — її було присуджено Адольфу фон Беєру.
13 травня 1952 року Френсіс Кондон запатентував одностадійний метод синтезу промислово важливого пінаколіну (3,3-диметилбутан-2-ону) з ацетону.
14 травня 1923 року в рамках Рапалльського договору в Москві було підписано угоду між СРСР та Німеччиною щодо будівництва першого на території СРСР заводу з виробництва хімічної зброї.
15 травня 1930 року у Дніпропетровську було засновано Український державний хіміко-технологічний університет — єдиний хімічний ВНЗ в Україні.
16 травня 1977 року Хідекі Сіракава, Алан Макдіармід й Алан Гіґер подали до публікації статтю, присвячену синтезу електропровідних органічних полімерів. Ця робота стала фундаментом для подальших досліджень, за які вони у 2000 році отримали Нобелівську премію.
17 травня 1877 року шведський хімік Сванте Август Арреніус розробив теорію електролітичної дисоціації іонних сполук у воді.
18 травня 1897 року канадським хіміком Гербертом Доу, розробником промислового методу виділення брому, була заснована компанія «Dow Chemical» — одне з найбільших нині підприємств хімічної промисловості.
19 травня 1910 року німецьким меценатом Карлом Дуйсбергом[de] була заснована Медаль Адольфа фон Беєра. Її вручення проводилося Німецьким хімічним товариством, а першим нагородженим, у 1911 році, став Пауль Фрідлендер[en].
20 травня 1928 року на хімічному заводі з виробництва отруйних речовин у Гамбурзі стався витік фосгену, внаслідок якого 10 осіб загинули і близько 300 зазнали отруєнь.
21 травня 1739 року на території нинішнього міста Шостка було засновано пороховий завод — казенний завод «Зірка» — найстаріший і один з найбільших на території СНД виробників пороху.
22 травня 1848 року французький біохімік Луї Пастер оголосив про здійснене ним механічне розділення оптичних ізомерів — асиметричних кристалів винної кислоти.
23 травня 1939 року згідно рішення Президії Академії Наук УРСР в Києві було засновано Інститут органічної хімії.
24 травня 1965 року в Києві розпочався 9-ий Менделеєвський з'їзд[ru], тематика якого була присвячена проблемам хімізації сільського господарства.
25 травня 1922 року у Санкт-Петербурзі було відкрито роботу 3-го Менделеєвського з'їзду[ru], що був присвячений проблемам чистої і прикладної хімії.
26 травня 1950 року у Вашингтоні розпочав роботу Перший симпозіум з хіміко-біологічної кореляції, на якому розглядалися питання і проблеми, пов'язані із впливом будови речовин на їхню біологічну активність, а також відповідні механізми.
27 травня 1940 року у журналі Physical Review американські фізики Едвін Макміллан і Філіп Абельсон представили свою роботу «Радіоактивний елемент 93», що описувала їхнє відкриття Нептунію, отриманого бомбардуванням Урану нейтронами.
28 травня 1957 року Вільям Міллер з «DuPont» запатентував спосіб виробництва імінодіацетонітрилу — важливої сировини для синтезу пестицидів, зокрема гліфосату.
29 травня 1970 року в компанії General Electric були синтезовані перші штучні алмази.
30 травня 1898 року англійські хіміки Вільям Рамзай і Морріс Треверс відкрили новий хімічний елемент ряду благородних газів — Криптон.
31 травня 2012 року IUPAC офіційно затвердила назви для нещодавно синтезованих елементів 114 і 116 — Флеровій та Ліверморій відповідно.
Червень
1 червня 1909 року шведський хімік Теодор Сведберг запатентував метод отримання колоїдних золів (гелів).
,_Frescati,_Norra_Djurg%C3%A5rden,_Stockholm.jpg)
2 червня 1793 року у Стокгольмі було засновано Шведську королівську академію наук. Саме цією установою нині присуджується найпочесніша нагорода в галузі хімії — Нобелівська премія.
.jpg)
3 червня 1848 року на сторінках медичного журналу The Lancet було вперше вжито термін «біохімія».
3 червня 1920 року на другій Бейкерівській лекції англійський фізик Ернест Резерфорд висунув припущення стосовно існування нейтронів.
4 червня 1857 року у Парижі було засновано Французьке хімічне товариство.
5 червня 1878 року у Королівському інституті англійський фізикохімік Джеймс Дьюар продемонстрував зріджене повітря, яке він охолодив до температури -197 °C.
6 червня 1924 року в Радянському Союзі було створено Добровільне товариство друзів хімічної промисловості (скорочено ДОБРОХІМ). Пізніше ця організація увійшла до складу ТСОАВІАХІМ.
7 червня 1996 року міжнародна група науковців повідомила до редакції журналу Astrophysical Journal про спостереження у газопиловій хмарі Стрілець B2 молекулярного йону H2CHO+ — протонованого формальдегіду.
8 червня 1940 року американські фізики Едвін Макміллан і Філіп Абельсон офіційно повідомили про відкриття ними нового хімічного елементу із номером 93 — Нептунію.
8 червня 1999 року в Національній лабораторії ім. Лоуренса було синтезовано хімічний елемент із номером 118, а також продукт його миттєвого розпаду — елемент 116.
9 червня року у Сараєво розпочався дводенний симпозіум, присвячений проблемам дослідження нейропептиду речовина P[en] — важливого нейромедіатору, відкритого у 1931 році.
10 червня 1963 року в Американському університеті президент США Джон Кеннеді виголосив промову[en] із закликом до скорочення світового ядерного потенціалу та повідомив про підготовку міжнародної угоди щодо невикористання ядерної зброї. Відповідну угоду було підписано 5 серпня того ж року у Москві.
11 червня 1754 року шотландський хімік Джозеф Блек, нагріваючи карбонат кальцію, відкрив вуглекислий газ CO2.
12 червня 1920 року німецький хімік Герман Штаудінгер опублікував роботу «Про полімеризацію», в якій постулював існування макромолекул-полімерів. Відтоді термін «полімер» став широковживаним.
13 червня 1898 року Марія Склодовська-Кюрі задокументувала наявність у досліджуваного зразка руди надзвичайно високої радіоактивності — у 150 разів більшої, ніж в Урану. Місяць потому в цьому зразку вона відкрила новий хімічний елемент — Полоній.
.jpg)
14 червня 1847 року німецький хімік Роберт Бунзен сконструював лабораторний пальник, пізніше названий його ім'ям як пальник Бунзена.
15 червня 1885 року австрійський хімік Карл Ауер фон Вельсбах виявив, що хімічний елемент Дідим має дві відмінні форми. Він здійснив його розділення, а нові форми дістали назви Празеодим і Неодим.
.jpg)
16 червня 1869 року англійський хімік Генрі Енфілд Роско повідомив про виділення ним чистого ванадію.
17 червня 1925 року відбулося підписання Женевського протоколу — міжнародної угоди про невикористання у військових діях задушливих, отруйних або інших газів.
18 червня 1968 року у Празі розпочалася перша Міжнародна хімічна олімпіада.
Постановою від 19 червня 1929 року в Харкові було засновано Державний інститут з проектуванню та будівництва коксохімічних установок «Коксобуд». З його складу у вересні 1930 було виокремлено інститут ДІПРОКОКС, котрий є нині провідним проектувальником коксохімічної промисловості України.
20 червня 1944 року науковці Чиказького університету змогли виділити мікрокількості нептунію.
21 червня 1808 року французькі хіміки Жозеф-Луї Гей-Люссак і Луї Жак Тенар вперше виділили хімічний елемент Бор у вигляді простої речовини.
22 червня 2015 року у журналі Nature Chemical Biology британські науковці повідомили про спостереження ними у тканинах мишей рідкісної азотистої основи 5-формілцитозину (5fC), що ймовірно бере участь в експресії генів. Основа була присутня в усіх органах, однак у незначних кількостях — не більше 10 мільйонних часток.
23 червня 2014 року Організація із заборони хімічної зброї відзвітувала, що всі потужності із виробництва хімічної зброї у Сирії зупинені, а сама зброя та її прекурсори вивезені за межі країни.
24 червня 1881 року англійський астроном Вільям Гаґґінс зробив перший фотографічний знімок спектра комети (C/1881 K1[en]) і встановив за даними його ультрафіолетової частини присутність диціану[en] (CN)2.
25 червня 1921 року на хімічному конгресі в Штутгарті німецький хімік Фрідріх Бергіус доповів про успіхи в отриманні рідких моторних палив, використавши технологію високого тиску, за внесок в яку він згодом отримав Нобелівську премію з хімії.
26 червня 1886 року французьким хіміком Анрі Муассаном вперше був ізольований фтор.
27 червня 1960 року американський хімік Роберт Бернс Вудворд синтезував хлорофіл a — один з рослинних пігментів, що бере участь у процесі фотосинтезу.
28 червня 1974 року в журналі Nature вийшла стаття Маріо Моліни та Шервуда Роуленда про вплив хлорфторвуглеводнів на розкладання озону в атмосфері. За цю роботу в 1995 році вони були нагороджені Нобелівською премією з хімії.
29 червня 1919 року у Варшаві за ініціативи Леона Мархлевського, Ігнація Мосцицького і Станіслава Баджинського було засновано Польське хімічне товариство.
30 червня 1808 року англійський хімік Гемфрі Деві оголосив про відкриття ним одразу декількох хімічних елементів — Магнію, Кальцію, Стронцію і Барію.
Липень
1 липня 1969 року генеральний секретар ООН У Тан виступив із доповіддю, присвяченою проблематиці хімічної та бактеріологічної зброї і наслідкам їхнього можливого застосування.
2 липня 1909 року на заводі BASF німецький промисловець Фріц Габер продемонстрував спосіб фіксації атмосферного азоту. Цей метод ліг в основу процесу Габера — основного способу отримання аміаку.
3 липня 1826 року французький хімік Антуан-Жером Балар повідомив про відкриття ним у морській воді нового хімічного елементу — Брому.
4 липня 1805 року на засіданні Лондонського королівського товариства Вільям Волластон повідомив про відкриття ним у 1803 році Палладію.
6 липня 1978 року в Лозанні розпочався міжнародний симпозіум, присвячений дослідженню механізмів перенесення амінокислоти триптофану в кров'яних тільцях, нервових клітинах та через гематоенцефалічний бар'єр.
7 липня 1914 року американський інженер Роберт Годдард отримав патент на створення ракети на рідкому паливі. Перший прототип його ракети, заправлений паливом з рідкого кисню і гасу, був запущений у березні 1926 року.
8 липня 1994 року американський астрофізик Джейсон Карделлі повідомив про виявлення ним слідів Талію і Плюмбуму у міжзоряному газі.
9 липня 1902 року було отримано патент на лікарське застосування барбітурової кислоти — основного компонента снодійних засобів.
10 липня 1908 року нідерландский фізик Гейке Камерлінг-Оннес здійснив зрідження гелію, охолодивши його до температури -269 °C (або 4 °K).
11 липня 1811 року італійський науковець Амедео Авогадро опублікував свою працю про склад газів, в якій вказував на можливість атомів об'єднуватися в молекули, і таким чином створив основу молекулярної теорії.
12 липня 1898 року британські хіміки Вільям Рамзай і Морріс Треверс виділили із зрідженого повітря новий хімічний елемент ряду благородних газів — Ксенон.
13 липня 1954 року в Оксфорді розпочав роботу перший Міжнародний нейрохімічний симпозіум, котрий поклав початок існуванню нейрохімії як окремої дисципліни — паралельно з іншими нейронауками.
14 липня 1867 року на каменоломні графства Суррей Альфред Нобель вперше продемонстрував вибухову дію динаміту — бризантної суміші на основі нітрогліцерину.
14 липня 2009 року науковцями Центру дослідження важких іонів (Дармштадт) для синтезованого ними елемента 112 було запропоновано назву Коперницій — на честь Миколая Коперника.
15 липня 1955 року на зустрічі лауреатів Нобелівської премії на острові Майнау (Баварія) за ініціативи Отто Гана і Макса Борна було підписано декларацію проти застосування ядерної зброї, свій підпис під якою поставили 52 лауреати.
.jpg)
16 липня 1945 року в пустелі штату Нью-Мексико в рамках Манхеттенського проекту було здійснено випробовування «Трініті» — перший в історії підрив ядерної бомби. Основу її заряду складали радіоактивні ізотопи Уран-235 і Плутоній-239.
17 липня 2007 року поблизу міста Вічіта (штат Канзас) стався вибух на наливній станції, де зберігалися технічні розчинники. Через надзвичайну ситуацію було евакуйовано 6 тисяч осіб. Причиною вибуху, а також наступної пожежі, став електростатичний заряд у цистерні, який запалив легкозаймисту пару розчинника.
_and_Marie_Sklodowska_Curie_(1867-1934),_c._1903_(4405627519).jpg)
19 липня 2000 року вченими Об'єднаного інституту ядерних досліджень (м. Дубна) шляхом бомбардування мішені з ізотопів Кюрій-248 іонами Кальцій-48 було синтезовано хімічний елемент №116, котрий пізніше було названо Ліверморій.
20 липня 2015 року в Единбурзі за підтримки Королівського хімічного товариства розпочала роботу перша щорічна конференція «Хімія в енергії», присвячена питанням дослідження і використання викопного, ядерного і відновлюваного типів палива.
21 липня 1940 року оксфордськими науковцями був синтезований 2,3-димеркаптопропанол[en] (димеркапрол або OK217) — препарат, який усував токсичну дію хімічної зброї люїзиту, за що дістав назву «британський антилюїзит» (BAL).
22 липня 2010 року астрономи з Університету Західного Онтаріо повідомили про відкриття ними у планетарній туманності Tc 1 фулеренів C60 і C70.
23 липня 2004 року науковцями японського дослідницького центру RIKEN[en] при бомбардуванні мішені з Бісмуту-209 частинками Цинк-70 був синтезований елемент 113 (його ізотоп Унунтрій-278).
24 липня 1932 року на німецькому заводі BASF подали заявку на патентування каталітичного методу синтезу метанолу із використанням оксидів ZnO та Cr2O3.
25 липня 1953 року у виданні журналу Nature британські біофізики Розалінд Франклін і Реймонд Гослінг підтвердили теорію Вотсона і Кріка стосовно подвійноспіральної будови молекули ДНК.
26 липня 2012 року в журналі Neuron опубліковано дослідження способу відновлення зорової активності у сліпих мишей, хворих на пігментний ретиніт[ru], при використанні четвертинних амонієвих солей акриламідазобензену (AAQ).
27 липня 1823 року німецький хімік Йоганн Вольфганг Деберайнер відкрив каталітичні властивості платини, коли пропускав суміш водню і повітря над платиновим порошком, в результаті чого утворювалася вода.
28 липня 1948 року на хімічному заводі BASF у Людвігсгафені вибухнула цистерна з диметиловим ефіром. Жертвами надзвичайної події стали 207 чоловік і 3818 зазнали ушкоджень.
29 липня 1899 року було підписано Гаазьку конвенцію стосовно методів ведення війни, окремою декларацією в якій постановлялася заборона використовувати у бойових діях задушливі чи шкідливі гази (хімічну зброю).
30 липня 1999 року між Китаєм та Японією було підписано Меморандум про порозуміння, котрий передбачав знищення залишків хімічної зброї, покинутої японцями на території Китаю по закінченню Другої світової війни.
31 липня 1790 року американський винахідник Семюел Гопкінс[en] отримав патент на покращений метод добування соди, що полягав у подвійному прокалюванні золи та додатковій очистці відходів. Цей патент також став найпершим в історії США.
Серпень
1 серпня 1774 року британський науковець Джозеф Прістлі, нагріваючи за допомогою лінзи оксид HgO, вперше отримав чистий кисень.
2 серпня 1938 року німецький хімік Герхард Шрадер[de] запатентував метод промислового виробництва табуну — першої з відомих отруйних речовин нервово-паралітичної дії. Через військову секретність цей патент був опублікований лише у 1951 році.
3 серпня 1869 року американський винахідник Ісаак Адамс отримав патент на розроблений ним метод нікелювання поверхонь.
5 серпня 1963 року в Москві представниками СРСР, Великої Британії та США було підписано Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі і під водою. Після оприлюдення Договору для його підписання іншими країнами 10 серпня до нього приєдналося понад 130 держав.
.jpg)
6 серпня 1945 року відбулося перше бойове застосування ядерної зброї — американські ВПС скинули на японське місто Хіросіма бомбу «Малюк», що несла 64 кілограми збагаченого урану (ізотопу Уран-235) і вибухнула з силою у 13 кілотон.
7 серпня 1996 року було повідомлено про відкриття в атмосфері Марса метану, амоніаку і вуглекислого газу. Це стало можливим завдяки застосуванню швидкої інфрачервоної спектроскопії.
8 серпня 1999 року на 40-ій Генеральній асамблеї IUPAC у Берліні розпочала роботу Комісія з ізотопної розповсюдженості та атомних мас[en], яка за підсумками триденної роботи затвердила зміни атомних мас для Нітрогену, Сульфуру, Хлору, Германію, Ксенону, Ербію та Урану.
9 серпня 1945 року ВПС США здійснили повторне ядерне бомбардування Японської імперії, скинувши на місто Нагасакі ядерну бомбу «Товстун», що несла заряд на основі радіоактивного Плутонію-239 і вибухнула із силою у 21 кілотонну.
10 серпня 1897 року на базі фармацевтичної компанії «Bayer» німецький хімік Фелікс Гофман синтезував ацетилсаліцилову кислоту — знеболювальне, широко відоме під назвою «аспірин».
11 серпня 1985 року на хімічному заводі компанії «Union Carbide[en]» у Західній Вірджинії стався витік інсектициду алдикарбу[en], внаслідок чого були госпіталізовані 200 чоловік.
12 серпня 1865 року британський хірург Джозеф Лістер вперше використав антисептичні властивості фенолу при проведенні операції.
13 серпня 1894 року британські дослідники Вільям Рамзай і лорд Релей оголосили про відкриття аргону, який через свою хімічну інертність дав назву групі інертних (благородних) газів.
14 серпня 2015 року на основі уточнених даних про ізотопну розповсюдженість елементів на Землі IUPAC змінив атомну масу для Ітербію, зменшивши її значення з 173,054(5) до 173,045(10).
15 серпня 1917 року на новозбудованому Південному заводі вибухових речовин (нині завод «Зоря») у місті Рубіжне відбулося відвантаження першої готової продукції. Ця дата нині вважається днем заснування підприємства.
15 серпня 1919 року британський фізик Френсіс Вільям Астон завершив конструювання свого мас-спектрометра. За його допомогою Астон відкрив два нові ізотопи — 20Ne і 21Ne.
16 серпня 2003 року на 42-ій Генеральній асамблеї IUPAC в Оттаві для елемента 110 було затверджено назву Дармштадтій (Ds), запропоновану його першовідкривачами з Центру дослідження важких іонів імені Гельмгольца.
17 серпня 1971 року Стефані Кволек отримала патент на синтез високомолекулярного полі(пара-бензаміду).
18 серпня 1868 року французький астроном П'єр Жансен відкрив у cпектрі сонячного світла новий хімічний елемент — Гелій.
19 серпня 1947 року нідерландські хіміки Йозеф Фердинанд Аренс[nl] і Давід Адріаан ван Дорп[en] здійснили повний синтез вітаміну A.
20 серпня 1942 року американськими ядерниками вперше було отримано видиму кількість сполуки Плутонію, а саме йодату Pu(IO3)4.
21 серпня 2013 року в ході громадянської війни в Сирії на сирійське місто Гута невідомими військами було здійснено хімічну атаку із застосуванням 350 літрів нервово-паралітичної отрути зарину. Жертвами надзвичайної події за різними оцінками стали від 281 до 1729 чоловік і понад 3600 зазнали ушкоджень.
22 серпня 1865 року американський винахідник Вільям Шепард отримав патент на виробництво рідкого мила. Його метод полягав у розчиненні у воді одного фунта звичайного мила і додаванні ста фунтів аміаку до загустіння суміші.
23 серпня 1998 року у Денвері (США) розпочав роботу Перший міжнародний симпозіум «Проблеми забруднення довкілля».
24 серпня 1940 року в журналі The Lancet вийшла стаття біохіміків Г. Флорі та Б. Чейна, присвячена дослідженню властивостей пеніциліну як хіміотерапевтичного препарату.
25 серпня 2015 року у Валенсії розпочав свою триденну роботу 1-й Міжнародний конгрес і виставка з біопалива й біоенергетики.
26 серпня 1865 року англійський хімік Вільям Генрі Перкін отримав патент на виробництво першого штучного барвника — мовеїну.
27 серпня 1875 року французький хімік Поль Еміль Лекок де Буабодран відкрив новий хімічний елемент Галій.
28 серпня 2008 року на хімічному підприємстві «Bayer CropScience» у Західній Вірджинії (США) через виникнення неконтрольованої реакції стався вибух на дільниці виробництва високотоксичного інсектициду метомілу[en]. Внаслідок інциденту загинули двоє працівників заводу.
29 серпня 1949 року в Семипалатинську Радянським Союзом було здійснено перше випробування власної ядерної зброї — плутонієвої бомби РДС-1[ru] («Перша блискавка»).
29 серпня 1982 року в дармштадтському Товаристві досліджень важких іонів було синтезовано хімічний елемент 109, який пізніше дістав назву Майтнерій (Mt) — на часть австрійського фізика Лізи Майтнер.
.svg)
30 серпня 1997 року на засіданні в Женеві Рада IUPAC узгодила назви для трансуранових елементів із атомними номерами 101—109.
31 серпня 1909 року медики Пауль Ерліх і Сахатіро Хата[en] розпочали дослідження із лікування сифілісу, спричиненого бактеріями Treponema pallidum, рядом препаратів на основі сполук Арсену, зокрема сальварсаном. Цей метод Ерліх назвав хіміотерапією.
Вересень
1 вересня 1939 року у Великій Британії став до ладу перший в світі завод із повномасштабного виробництва поліетилену низької щільності (LDPE), потужністю 100 тонн/рік. Основним призначенням продукції було виготовлення кабельної ізоляції.
2 вересня 1996 року у Найробі (Кенія) розпочалася Перша Панафриканська конференція з біохімії та молекулярної біології.
3 вересня 1803 року англійський хімік Джон Дальтон вперше застосував у своїх роботах розроблені ним символьні позначення для хімічних елементів.
3 вересня 1860 року у Карлсруе розпочався триденний Міжнародний хімічний конгрес, на якому провідними науковцями обговорювалися базові питання хімії: визначення атома, молекули, еквівалента тощо.
3 вересня 1860 року у Карлсруе розпочався триденний Міжнародний хімічний конгрес, на якому провідними науковцями обговорювалися базові питання хімії: визначення атома, молекули, еквівалента тощо.
4 вересня 2012 року у німецьких містах Гослар і Лангельсгайм розпочався 1-й Симпозіум з промислової металоорганічної хімії.
5 вересня 1874 року Якоб Вант-Гофф завершив написання трактату про тетраедричне розташування зв'язків у сполуках Карбону. Разом із французьким хіміком Ле Белем він розвинув цю ідею, поклавши початок існуванню стереохімії.
6 вересня 1978 року американськими науковцями при використанні технології рекомбінантної ДНК був синтезований гормон інсулін.
7 вересня 2009 року кількість унікальних речовин із власним номером CAS у базі даних Chemical Abstracts Service сягнула 50-ти мільйонів.
8 вересня 2006 року на хімічному підприємстві у китайській провінції Чжецзян стався вибух реактора на дільниці відновлення тетрагідрофурану. Внаслідок інциденту 17 чоловік зазнали ушкоджень.
9 вересня 1974 року американські науковці Альберт Ґіорсо і Гленн Сіборг повідомили про створення ними елемента 106 Сіборгію.
10 вересня 1984 року у Вроцлаві розпочався 1-й міжнародний симпозіум зі спектроскопії рідкісноземельних металів.
10 вересня 1997 року сталася аварія на хімічному підприємстві «Georgia Pacific» (Коламбус, США) — внаслідок вибуху реактора на ділянці синтезу фенолоформальдегідних смол одна людина загинула і 13 зазнали ушкоджень.
10 вересня 1997 року сталася аварія на хімічному підприємстві «Georgia Pacific» (Коламбус, США) — внаслідок вибуху реактора на ділянці синтезу фенолоформальдегідних смол одна людина загинула і 13 зазнали ушкоджень.
11 вересня 1945 року американський хімік Юджин Рохоу[en] запатентував метод синтезу силіційорганічних галогенідів з кремнію та галогеноалканів.
12 вересня 1909 року німецьким акціонерним товариством Bayer був зареєстрований патент на виробництво синтетичного каучука.
13 вересня 1898 року американський священник Ганнібал Гудвін[en] отримав патент на винайдену ним прозору і гнучку фотографічну плівку на основі нітроцелюлози.
14 вересня 2015 року в Антверпені розпочався симпозіум «Передові області медичної хімії», що був організований Американським хімічним товариством та Європейською федерацією медичної хімії.
15 вересня 1972 року американські астрономи Томас Донаг'ю[en] і Майкл Макелрой[en] представили динамічну модель атмосфери Марса.
16 вересня 1987 року провідними державами було підписано Монреальський протокол, спрямований на зменшення негативного впливу на озоновий шар Землі. Ця дата започаткувала відзначання Міжнародного дня охорони озонового шару.
17 вересня 2014 року медаллю Перкіна, що присуджується Американським хімічним товариством, вперше за 108-ирічну історію було відзначено роботу в галузі зеленої хімії: її отримав Джон Ворнер[de] — один із засновників цього напряму.
18 вересня 2015 року у журналі Angewandte Chemie[en] науковцями з Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана було повідомлено про синтез ціаноформу[en] (триціанометану) — однієї з найсильніших вуглецевих кислот. Спроби її отримання велися з 1896 року.
19 вересня 1861 року російський хімік Олександр Бутлеров вперше запропонував поняття «хімічна структура» — він припустив, що атоми у сполуках мають визначений порядок, а не є випадковою сукупністю.
20 вересня 1954 року на сторінках журналу Nature вийшла стаття американського хіміка Роберта Вудворда про повний синтез стрихніну — алкалоїду, відомого завдякий своїм отруйним властивостям.
21 вересня 1921 року на хімічному заводі BASF у німецькому місті Оппау стався вибух[ru] суміші сульфату й нітрату амонію. Вибух силою в 1—2 кілотонни зруйновав майже все місто, а окрім того й кілька прилеглих присілків. Втрати серед населення становили 500—600 людей загиблими і близько 2000 пораненими.
21 вересня 2011 року в Тулузі на заводі AZF[en] вибухнули відходи виробництва гранульованого нітрату амонію, зруйнувши підприємство і забравши життя 31 працівника.
22 вересня 2015 року на заводі зі знищення хімічної зброї в російському місті Щуч'є було завершено ліквідацію усіх запасів зброї. Всього за час існування заводу, з 2009 року, було знищено 5,5 тис. тонн небезпечних речовин в 1,9 мільйонів боєприпасів.
23 вересня 1991 року в Алмати розпочався Міжнародний симпозіум із саморозповсюджуваного високотемпературного синтезу[ru] — методу отримання сполук (здебільшого неорганічних) за допомогою екзотермічних реакцій в умовах горіння порошків.
24 вересня 1855 року французький фізіолог Клод Бернар доповів Академії наук про відкриття у печінці крохмалеподібного полісахариду — глікогену. Однак виділити глікоген у відносно чистій формі Бернару не вдавалося аж до лютого 1857 року.
25 вересня 1813 року англійський хімік Чарльз Гатчет опублікував новий метод розділення заліза та марганцю в рудах.
25 вересня 1974 року науковці повідомили, що фреони, компоненти побутових аерозолів, можуть спричинювати руйнування озонового шару.
26 вересня 2014 року у виданні журналу Science науковці повідомили про відкриття у міжзоряному середовищі (у хмарі Стрілець B2) першої розгалуженої сполуки — ізопропілціаніду[en] i-C3H7CN.
27 вересня 1919 року Фріц Габер та Роберт Ле Россіньоль[en] отримали американський патент на розроблений метод виробництва аміаку з водню та азоту.
27 вересня 1990 року у журналі Nature фізики Дональд Гаффманн[en] і Дональд Кретшмер[en] опублікували працю, присвячену відкриттю методу кількісного синтезу фулерену C60, що дало змогу суттєво збільшило потенціал його застосування.
28 вересня 1928 року британський бактеріолог Александер Флемінг випадково відкрив пеніцилін — один з найвідоміших антибіотиків.
.jpg)
29 вересня 1954 року представниками 12 європейських країн було підписано конвенцію про заснування дослідницького центру CERN. Першопочатково вивчаючи ядра атомів, він згодом перейшов до вивчення і синтезу субатомних частинок.
30 вересня 1846 року американський стоматолог Вільям Мортон вперше застосував діетиловий ефір для анестезії.
30 вересня 1947 року науковці з Берклі, Луїс Вернер та Ісадор Перлман[ru], повідомили про синтез мікрокількостей перших сполук Кюрію (242Сm) — його гідроксиду та флуориду.
Жовтень
1 жовтня 1896 року швейцарським промисловцем Фріцом Гоффманом[en] була створена фармацевтична компанія «Hoffmann-La Roche» — нині один з провідних розробників медикаментів.
.jpg)
2 жовтня 1962 року Аргоннська лабораторія (США) повідомила про синтез першої сполуки благородного газу Ксенону — його флуориду[en] XeF4.
3 жовтня 1952 року Великою Британією були проведені перші випробування власної ядерної зброї — операція «Ураган». Підірвавши бомбу на основі ізотопу Плутоній-240, яка спричинила вибух потужністю 25 кілотонн, Британія стала третьою після США та СРСР країною із ядерною зброєю.
4 жовтня 1971 року на Генеральній конференції мір і ваг одиницю вимірювання кількості речовини моль було затверджено як нову одиницю системи СІ.
5 жовня 2012 року у Пекінському університеті розпочався 1-й Міжнародний симпозіум з активації C—H зв'язків «Іновації в органічному синтезі».
6 жовтня 1807 року англійський хімік Гемфрі Деві вперше отримав металічний калій шляхом електролізу розплаву гідроксиду калію.
7 жовтня 1996 року на базі Інституту фундаментальних досліджень Тата (Мумбаї) розпочався 1-й Симпозіум з передової біологічної неорганічної хімії (SABIC).
8 жовтня 1881 року на засіданні Російського фізико-хімічного товариства Дмитро Менделєєв, спираючись на відкритий ним періодичний закон, продемонстрував наявність спільних рис в елементів III групи періодичної системи, зокрема, звернувши увагу на справдження властивостей нововідкритого елементу Скандію до передбаченого нам «ека-бору».
9 жовтня 2006 року у виданні журналу Physical Review C науковці Інституту ядерних досліджень (Дубна) та Ліверморської лабораторії повідомили про непряме спостереження ядер елемента 118 — ізотопу Унуноктій-294.
10 жовтня 1933 року американський винахідник Волдо Семон[en] отримав патент на виробництво пластифікованого полівінілхлориду (ПВХ).
11 жовтня 2013 року Організація із заборони хімічної зброї отримала Нобелівську премію миру за «значні зусилля щодо ліквідації хімічної зброї».
12 жовтня 1999 року Ахмеду Зевейлу було присуджено Нобелівську премію з хімії за дослідження хімічних реакцій у надкоротких проміжках часу — порядку фемтосекунд. Цей напрям отримав назву фемтохімія.
13 жовтня 1853 року у Пенсильванії з мінералу каламіну розпочалося перше в історії промислове виробництво оксиду цинку.
14 жовтня 1863 року шведський хімік Альфред Нобель отримав патент на синтез нітрогліцерину, який став основою для вибухівки динаміту.
14 жовтня 1886 року на засіданні Шведської академії наук Якоб Вант-Гофф продемонстрував свій закон для осмотичного тиску розведеного розчину π=cRT, який задовольняв закони Бойля—Маріотта, Шарля та Авогадро.
15 жовтня 1951 року наукова група на чолі з Карлом Джерассі[ru] синтезувала норетистерон[en] — стероїдний гормон, який став першим в історії оральним контрацептивом.
16 жовтня 1846 року американський лікар Вільям Мортон вперше, після відкриття двома тижнями раніше, публічно продемонстрував анестетичні властивості діетилового ефіру, здійснивши операцію із видалення зуба. Цей день поклав початок відзначанню Всесвітнього дня анестезіолога.
16 жовтня 1964 року Китай провів випробування власної ядерної зброї. Підірвавши в рамках операції «596»[ru] бомбу на основі Урану-235 потужністю 22 кілотонни, Китай став п'ятою ядерною державою.
17 жовтня 1855 року британський винахідник Генрі Бессемер отримав патент США на метод виплавки сталі, що полягав у продуванні повітря крізь розплавлене залізо для виокремлення домішок і зниження вмісту вуглецю, — так званий «бессемерівський процес».
18 жовтня 1962 року молекулярні біологи Джеймс Вотсон, Френсіс Крік і Моріс Вілкінс отримали Нобелівську премію з фізіології або медицини за дослідження, що привело до встановлення подвійноспіральної будови ДНК.
19 жовтня 1943 року молодий біохімік Альберт Шатц[en] виділив із ґрунтових мікроорганізмів сполуку стрептоміцин, яка стала основним антибіотиком при лікуванні туберкульозу. Однак нагороду за це відкриття, Нобелівську премію з фізіології або медицини, пізніше отримав не він, а його керівник — Зельман Ваксман.
20 жовтня 1868 року астроном Норман Лок'єр припустив існування невідомого елемента у спектрі сонячного світла. Спільно з Е. Франклендом він підтвердив це і дав новому елементу назву Гелій. Про своє відкриття Лок'єр повідомив одночасно із П'єром Жансеном, хоча той виявив Гелій двома місяцями раніше.
21 жовтня 1803 року Джон Дальтон, виступаючи із лекцією, представив свою атомістичну теорію та вперше навів кількісні дані про атоми (відносні атомні маси)
22 жовтня 1878 року швейцарський хімік Жан Маріньяк повідомив про виділення з Ербію нового елементу, який він назвав Ітербієм. Пізніше від Ітербію буде відокремлено також Скандій і Лютецій.
23 жовтня у наукових товариствах традиційно відзначають День моля[en] — неофіційне свято на честь хімічної одиниці моль. Його святкування триває з 6:02 ранку до 6:02 вечора, оскільки один моль приблизно дорівнює 6,02·1023 молекул.
24 жовтня 1929 року датський біохімік Генрік Дам, виявивши у курчат на низькохолестериновій дієті відсутність зсідання крові (коагуляції), відкрив вітамін K. Запропоноване ним позначення «K» пішло від німецького Koagulation.
25 жовтня 1932 року Фредерік Бантінг і Джон Маклеод були відзначені Нобелівською премією з фізіології або медицини за відкриття гормону інсуліну. Власні половини нагороди вони розділили зі своїми колегами — Чарлзом Бестом[ru] і Джеймсом Колліпом[en] відповідно.
26 жовтня 1868 року було засновано Російське хімічне товариство. Його першим президентом став М. Зінін, а секретарем — М. Меншуткін[ru]. У 1878 році товариство реорганізувалося в хімічне відділення Російського фізико-хімічного товариства.
27 жовтня 1859 року німецькі науковці Густав Кірхгоф і Роберт Бунзен повідомили про створення ними спектроскопа. За його допомогою вони невдовзі відкрили хімічні елементи Цезій і Рубідій.
_(15044033682).jpg)
28 жовтня 2015 року науковці NASA повідомили про виявлення космічним апаратом «Розетта» значних кількостей молекулярного кисню на кометі Чурюмова—Герасименко.
29 жовтня 1990 року в Токіо розпочався триденний Міжнародний симпозіум з біорозкладаних[en] полімерів.
30 жовтня 1911 року розпочалася перша конференція з фізики, організована Ернестом Сольве, — Сольвеївський конгрес «Випромінювання і кванти».
30 жовтня 1961 року на острові Нова Земля було здійснено підрив найпотужнішої в історії ядерної бомби, так званої «Цар-бомби».
31 жовтня 1982 року на хімічному заводі «DuPont» в американському місті Ніагара-Фоллс стався витік хлору. Внаслідок інциденту 1 працівник загинув і 76 зазнали отруєнь.
Листопад
1 листопада 1952 року США здійснили випробування термоядерної (водневої) бомби «Ivy Mike». У продуктах ядерної реакції науковцями було зафіксовано утворення нових хімічних елементів — Фермію та Ейнштейнію.
2 листопада 1931 року компанія «DuPont» розпочала виробництво першого комерційно доступного синтетичного каучуку — неопрену (під торговою назвою Дюпрен).
3 листопада 2014 року Перший комітет Генеральної асамблеї ООН одностайно підтримав затвердження Конвенції про хімічну зброю.
4 листопада 1845 року англійський фізик і хімік Майкл Фарадей відкрив явище діамагнетизму — випадково поклавши шматочок важкого скла між магнітами, він спостерігав, як воно повернулося вздовж силових ліній. Аналогічні результати Фарадей отримав і для багатьох інших речовин.
5 листопада 1888 року шведський фізик Йоганнес Рідберг представив виведену ним формулу для описання довжини хвиль у спектрах випромінювання хімічних елементів — так звану формулу Рідберга.
6 листопада 1868 року відбулося перше засідання Російського хімічного товариства.
6 листопада 1927 року в Києві було засновано Інститут фізичної хімії, першим очільником якого став Лев Писаржевський.
7 листопада 2012 року науковці Центру дослідження важких іонів (Дармштадт) здійснили повторний синтез хімічних елементів 113 і 115, отриманих у лютому 2004 року дослідниками ОІЯД і RIKEN відповідно.
.jpg)
8 листопада 1895 року німецький фізик Вільгельм Конрад Рентген відкрив новий тип електромагнітного випромінювання, пізніше названий рентгенівським. Це відкриття лягло в основу багатьох методів дослідження, зокрема рентгенівської спектроскопії.
9 листопада 1994 року науковцями Центру дослідження важких іонів у німецькому Дармштадті було синтезовано елемент 110 — Дармштадтій.
10 листопада 1921 року лауреатом Нобелівської премії з хімії за 1920 рік було обрано Вальтера Нернста — на знак визнання його робіт із термодинаміки.
11 листопада 1867 року було засновано Німецьке хімічне товариство. Його першим президентом став Август Вільгельм фон Гофман.
12 листопада 1783 року на засіданні Французької королівської академії наук Антуан Лоран Лавуазьє повідомив, що вода є сполукою, а не елементом, оскільки вона утворюється при взаємодії водню і кисню.
12 листопада 1802 року Джон Дальтон представив перший приклад закону кратних відношень.
13 листопада 1937 року німецький промисловець Отто Баєр[ru] отримав патент на винахід синтетичного полімеру поліуретану.
14 листопада 1985 року в журналі Nature вийшла стаття Роберта Керла, Річарда Смолі і Гарольда Крото, в якій вони повідомили про відкриття фулеренів.
15 листопада 1810 року англійський хімік Гемфрі Деві повідомив, що хлор має елементну природу і не є сполукою, як вважалося до того. Саме він запропонував чинну назва «хлор», що походить від грец. chlōros — жовто-зелений.
16 листопада 1938 року швейцарським хіміком Альбертом Гофманном був синтезований діетиламід лізергінової кислоти, більш відомий за його абревіатурою ЛСД.
16 листопада 1944 року науковці Університету Каліфорнії в Берклі повідомили про створення ними хімічного елементу 95 — Америцію.
17 листопада 1953 року Карл Ціглер подав патент на метод отримання поліетиленів. Отримані у присутності металоорганічних каталізаторів за тиску понад 19 бар і температурі більше 50 °C, вони характеризувалися містковою будовою і надвисокою молекулярною масою.
18 листопада 1991 року на установчій конференції в Ростові-на-Дону було засновано Російське хімічне товариство імені Д. Менделєєва, яке стало правонаступником Всесоюзного хімічного товариства ім. Менделєєва.
19 листопада 1807 року Гемфрі Деві доповів на засіданні Лондонського королівського товариства про здійснені ним відкриття натрію і калію.
20 листопада 1979 року було здійснене перше в історії переливання штучної крові. Пацієнту, котрий відмовився від справжньої крові з релігійних переконань, було введено препарат Флюозол, що складався з суміші циклічних перфлуорованих вуглеводнів, які відзначаються високою здатністю до розчинення кисню.
21 листопада 1846 року американський лікар Олівер Голмс у листі до Вільяма Мортона, котрий вперше продемонстрував знеболювальну дію діетилового ефіру, запропонував до вживання термін анестезія.
22 листопада 1875 року Дмитро Менделєєв опублікував статтю, в якій передбачив властивості для майбутніх хімічних елементів: ека-бору, ека-силіцію та ека-алюмінію (нині Скандію, Германію і Галію відповідно).
23 листопада 1896 року на засіданні Французької академії наук Анрі Беккерель доповів про відкриття в урану здатності до випромінювання енергії. Цю властивість він назвав радіоактивністю.
24 листопада 1961 року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію 1653, що постановляла заборону використання ядерної і термоядерної зброї.
25 листопада 1969 року на військовій базі Форт Детрік президент США Річард Ніксон оголосив про згортання програми біологічної зброї, а також визначив порядок застосування хімічної зброї лише «у відповідь».
26 листопада 1801 року на засіданні Королівського товариства англійський хімік Чарлз Гатчетт повідомив про відкриття хімічного елементу Колумбію (Cb). У 1844 році Генріх Розе виділив цей елемент повторно і назвав його Ніобієм. Протягом століття обидві назви використовувалася паралельно, але з 1944 року елемент затвердили як Ніобій.
27 листопада 1895 року Альфред Нобель склав заповіт, в якому велів спрямувати свої статки на відзначення тих, хто за минулий рік приніс людству найбільшу користь. Так було започатковано ряд Нобелівських премій, в тому числі премію з хімії.
27 листопада 1897 року група з 11 белградських хіміків заснувала Сербське хімічне товариство[sr].
28 листопада 1962 року дослідники з університету Каліфорнії в Берклі повідомили про отримання першої сполуки Берклію-97 — його хлориду у кількості 3 нанограмів.
29 листопада 1813 року французький хімік Бернар Куртуа повідомив про відкриття йоду, яке було здійснене ним у 1811 році при спостереженні за процесом отримання селітри.
30 листопада 2013 року Організація із заборони хімічної зброї повідомила, що наявна у Сирії хімічна зброя буде знищена за допомогою гідролізних систем, облаштованих на кораблях ВМС США.
Грудень
1 грудня 1949 року Фріц Стастни[de] з німецької компанії BASF виявив, що забутий у сушильній шафі зразок полістиролу в присутності аліфатичних вуглеводнів перетворився на об'ємну піну. Цей випадок призвів до відкриття нового полімерного матеріалу, що отримав торгову назву Styropor.
2 грудня 1942 року у ядерному реакторі «Чиказька дровітня-1» групою під керівництвом Енріко Фермі було проведено першу контрольовану реакцію поділу ядра.
3 грудня 1984 року у Бхопалі (Індія) сталася найбільша хімічна катастрофа в історії — аварійний викид у повітря отруйного метилізоціанату[en] призвів до загибелі близько 4000 людей.
4 грудня 1863 року Адольф фон Беєр синтезував барбітурову кислоту[ru]. Ця сполука, а також її похідні, барбітурати, знайшли широке застосування у виготовленні снодійних препаратів та заспокійливого.
5 грудня 1846 року швейцарський хімік Крістіан Шенбейн отримав патент США на метод виготовлення нітроцелюлози, що полягав у просочуванні бавовни у суміші нітратної та сульфатної кислот.
6 грудня 1813 року Жозеф-Луї Гей-Люссак, долучившись до вивчення відкритого Бернаром Куртуа йоду, припустив, що він має елементну будову або ж є сполукою з Оксигеном.
7 грудня 1909 року бельгійський хімік Лео Бакеланд запатентував перший штучний реактопласт — бакеліт.
8 грудня 1994 року науковцями Центру дослідження важких іонів (Дармштадт) було повідомлено про синтез хімічного елемента з номером 111, пізніше названого Рентгенієм на честь Вільгельма Рентгена.
9 грудня 1921 року у компанії «General Motors» розпочали дослідження властивостей тетраетилсвинцю як антидетонаційної добавки до палива.
10 грудня 1938 року співробітник IG Farben Герхард Шрадер[ru] синтезував зарин — одну з найвідоміших бойових отрут нервово-паралітичної дії.
11 грудня 1922 року Дірком Костером і Дьєрдєм де Гевеші за допомогою рентгенівської спектроскопії цирконієвих руд було відкрито Гафній. Про це відкриття вони доповіли у січні 1923 року в журналі Nature.
12 грудня 1960 року на з'їзді Американського ядерного товариства було повідомлено про синтез перших сполук Каліфорнію — його трихлориду, оксохлориду та оксиду.
13 грудня 1994 року на заводі з виробництва нітрату амонію поблизу Су-Сіті (штат Айова) через неналежні умови синтезу стався вибух[en], внаслідок якого загинули 4 працівники і 18 зазнали ушкоджень. Також до атмосфери потрапила велика кількість аміаку.
14 грудня 1940 року американською науковою групою під керівництвом Гленна Сіборга був синтезований та ізольований елемент 94 Плутоній.
15 грудня 1939 року компанія «DuPont» продала права на використання нейлонового волокна у виробництві панчох, що стало першим застосуванням нейлону у легкій промисловості.
15 грудня 1945 року вийшов перший номер журналу Бюлетень вчених-ядерників[ru], котрий висвітлював, зокрема, питання, пов'язані із застосуванням ядерної та іншої зброї масового знищення. Редколегією видання ведеться так званий Годинник Судного дня.
16 грудня 1921 року при дослідженні каталізаторів Фріц Вінклер[de] відкрив спосіб спалювання в киплячому шарі. Цей спосіб набув великого технічного значення та застосовується для отримання синтез-газу та, наприклад, випалювання сірчаних руд.
17 грудня 1938 року Отто Ган завершив дослід із фракціонування радій-барій-мезоторієвої[ru] суміші, відкривши явище поділу ядра.
18 грудня 1864 року у передмісті бельгійського Шарлеруа став до ладу перший збудований Ернестом Сольве завод із виробництва кальцинованої соди за розробленим ним новітнім методом (методом Сольве).
19 грудня 1949 року дослідницькою групою за участі Гленна Сіборга та Альберт Ґіорсо шляхом бомбардування Америцію-241 альфа-частинками та наступним розділенням за допомогою іонообмінної хроматографії був виділений елемент 97 Берклій.
.jpg)
20 грудня 1905 року Адольф фон Беєр був відзначений Нобелівською премією з хімії за його роботи, присвячені органічним барвникам і гідроароматичним сполукам.
21 грудня 1898 року подружжя французьких науковців П'єр та Марія Кюрі, досліджуючи зразок уранової смолки, відкрили новий радіоактивний хімічний елемент — Радій. Про це вони повідомили за кілька днів на засіданні Французької академії наук.
22 грудня 1877 року швейцарський фізик Рауль-П'єр Пікте здійснив зрідження кисню, охолодивши його до температури -140 °C при тиску 320 атмосфер.
23 грудня 1936 року Герхардом Шрадером[en], що розробляв пестициди для компанії «IG Farben», випадково була виявлена сильнотоксична дія синтезованого ним етилового етеру диметиламіду ціанофосфатної кислоти. Ця речовина отримала назву табун і була включена Німеччиною до власного хімічного озброєння. Табун поклав початок існуванню ряду отруйних речовин нервово-паралітичної дії.
24 грудня 1936 року американський фізик і лікар Джон Лоуренс[en] вперше використав радіоактивні ізотопи у медичній практиці — за допомогою ізотопа Фосфор-32 він вилікував пацієнтку з хронічною лейкемією. Лоуренс став основоположником ядерної медицини.
25 грудня 1914 року американський біохімік Едуард Кендалл шляхом кристалізації зі спиртового розчину виділив зі зразка щитоподібної залози гормон тироксин.
26 грудня 1898 року на засіданні Французької академії наук подружжя науковців П'єр та Марія Кюрі повідомили про відкриття Радію.
27 грудня 1996 року Державна Дума Росії у перших читаннях підтримала законопроект про початок знищення хімічної зброї. Однак через недосконалість у питаннях захисту населення у січні 1997 року Рада Федерації його відхилила. Повторне голосування відбулося 25 квітня 1997 року.
28 грудня 1944 року американський хімік-органік Льюїс Саретт[en] з «Merck & Co.» здійснив синтез кортизону — гормону надниркової залози.
29 грудня 1931 року американський фізик Гарольд Клейтон Юрі повідомив про відкриття «важкої води» — ізотопного аналога води, в якому атоми Гідрогену заміщені Дейтерієм.
30 грудня 2015 року IUPAC офіційно підтвердив відкриття хімічних елементів із порядковими номерами 113, 115, 117 і 118. Рік потому, у листопаді 2016, вони дістали назви Ніхоній, Московій, Теннессин й Оганесон відповідно.
_chemist_Wellcome_L0005556.jpg)
31 грудня 1808 року Жозеф-Луї Гей-Люссак повідомив про відкриття закону об'ємних відношень.
Немає коментарів:
Дописати коментар